Виховні заходи Свято Букваря

Сценарій свята - конкурсу читців поезій Т. Г. Шевченка

«Вінок Шевченкові сплітаємо із віршів»

Мета:   розширити інтерес учнів до життєвого і творчого шляху Т.Г.Шевченка;

               вправляти учнів у виразному читанні творів напам’ять;

               виховувати гордість за український народ, за його минуле;

               розвивати  творчі здібності учнів, спонукати їх до власної творчості;

                прищеплювати захоплення творчістю поета;

               виховувати учнів свідомими громадянами й істинними патріотами.

Учень

У нашій хаті на стіні

 Висить портрет у рамі.

 Він дуже рідний і мені,

 І татові і мамі.

 Він стереже і хату  й нас,

 Він знає наші болі.

 Я добре знаю – це Тарас,

 Що мучився в неволі.

 Такий ріднесенький  -  дивись

 Він мов говорить з нами,

 Він на портреті мов живий,

  Ось -  ось і вийде з рами.

Маленька україночка

   Я, маленька українка,

   Вісім років маю,

   Про Тараса Шевченка

   Вже багато знаю

   Він дитя з-під стріхи,

   Він в подертій свиті.

   Він здобув нам славу,

   Як ніхто на світі.

   А та наша слава

   Не вмре не загине

   Наш Тарас Шевченко –

   Сонце України.

(Звучить мелодія пісні на вірші Т.Шевченка «Доле моя, доле моя…»)

Ведуча.      

          В історії кожного народу, серед її великих творців є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом для українського народу є Тарас Шевченко. Справедливо, що Великого Кобзаря вважають народним пророком. Славетний Кобзар хотів бачити Україну вільною і незалежною, хотів справедливості та добробуту для нащадків, прагнув, щоб Україна була визнана усіма державами світу як могутня Європейська держава.

        Тарас Григорович Шевченко народився ранньою весною, коли природа чекає леготу вітру, тепла сонця…

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просягає веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм  пам’ять Шевченка.

Ти, Тарасе, сьогодні

Нас зібрав докупи.

І зійшлися у цій залі

Шевченка онуки.

Хліб і сіль тобі , Тарасе,

Сьогодні підносимо…

Вшанувати цю гостинність

Оплесками просимо.

(Хліб, сіль і свічку ставить на стіл під портретом Кобзаря).

          

Ведуча (фоново звучить тиха українська мелодія (кобза)).   

         Доброго дня, шановні  гості, дорогі учні, друзі! Раді вітати вас в нашій славній школі на   святі, присвяченому  Тарасу Григоровичу Шевченку -  Великому Кобзарю,  Велету духу, національному пророку, Титану українства .

             Шановні друзі! Сьогодні ми зібралися, щоб глибше пізнати і відчути  чудові неперевершені поезії Т.Г.Шевченка. Він є гордістю українського народу, його славою. Ця людина знана в усіх куточках світу, а твори його відомі кожному серцю. Проте доля його була драматичною.

           До скасування кріпацтва поет не дожив лише кілька місяців. Але залишив нам у спадок полум’яне слово, яке вічно житиме у серцях сім’ї вільної, нової.

 У 26 років зовсім молодою людиною він став автором збірки «Кобзар», якій судилося безсмертя.

              

            Сьогодні ми вшановуємо пам’ять  славного сина України, генія нашого народу. Т. Г. Шевченко став голосом свого народу та є голосом нащадків ХХІ століття. Наша країна знову переживає важкі трагічні часи і залишені нам у спадок  вірші Кобзаря, як ніколи, актуальні та пророцькі. Вони знову пробуджують і народжують українську націю, спонукають до боротьби, справедливості  та волі.

          Портрет Шевченка та його вірші стали частиною Майдану, Революції гідності, її душею. Шевченко знову пробудив відданість, гідність та патріотизм. Сьогодні його вірші засяяли новими гранями.         

           Шановні гості, дорогі учасники, вельмишановне журі! Дозвольте розпочати  літературне свято – конкурс «Вінок Шевченкові сплітаємо із віршів». Кожен учасник нашої конкурсної програми декламуватиме свій улюблений вірш Т. Г. Шевченка і влітатиме його у символічний вінок вдячності  та вічної шани нашому Пророку.

Ведуча.  Увага! Увага! Увага! Розпочинаємо конкурс на кращого читця поезій Т. Г. Шевченка «Вінок Шевченкові сплітаємо із віршів»

(виходять учасники конкурсу)

          Сьогодні у святі – конкурсі «Вінок Шевченкові сплітаємо із віршів»  беруть участь учнi 1 -4 класів. Наші учасники  - справжні поціновувачі   та  знавці  поетичного слова та невмирущого голосу  Великого Кобзаря.  Відповідальність сьогодні на них неабияка, тим паче, що й конкурс  в нас не такий собі, а – шевченківський!  Отже,  підтримайте конкурсантів щирими посмішками та дружніми оплесками!

         А визначати рівень майстерності виконання поезій та акторське мистецтво наших конкурсантів буде вельмишановне журі у складі:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведуча

 Вплетімо у вінок Великому Кобзарю його могутнє слово, його щиру віру, його любов до ближнього.

Ведуча

А поки наше журі плідно працює та підбиває підсумки конкурсу читців, (а завдання в них дуже нелегке), пропоную вам, шановні глядачі та конкурсанти, цікаві конкурси  про життя та творчість нашого Великого Кобзаря. Ну що, готові показати свої знання та захоплення творчістю Т. Г. Шевченка. Отже, розпочинаємо!

Конкурси із  глядачами     

«Незакінчені речення»

(Ведуча зачитує питання,

а глядачі закінчують речення правильними відповідями)

1.                 Тарас Шевченко народився у ... (Моринцях).

2.                 Дитинство провів у … (Кирилівці).

3.                 Батьки Шевченка були ... (кріпаками).

4.                 Сестру Тараса звали ... (Катерина).

5.                 У поміщика Енгельгарда Тарас служив … (козачком)

6.                 Т. Шевченка викуплено з кріпацтва та звільнено у …(1838р.)

7.                 Книга Тараса Шевченка, в якій було зібрано поетичні твори, називалася ... («Кобзар»).

8.                 10 років поет перебував на ... (засланні).

9.                 Помер Т.Шевченко ...(10 березня 1861 р.) і був похований у …( Санкт- Петербурзі)

10.    Перезахоронено на …(Чернечій горі біля Канева).

11.    Чернеча гора зараз називається … (Тарасовою).

«Чи знаєте ви твори Т.Шевченка?»          

              1. Дивлюсь, аж світає,

                 Край неба палає,
                 Соловейко в темнім гаї
                 Сонце...     (зустрічає)

2. Тече вода з-під явора

              Яром на долину.
              Пишається над водою
              Червона …   (калина)

3. Садок вишневий коло хати,

              Хрущі над вишнями гудуть
              Плугатарі з плугами йдуть,
             Співають, ідучи…   (дівчата)

«Чи відомо вам?».

Питання  

1.  Назвіть дату народження Т.Г. Шевченка. (9 березня 1814р.)

2.  Де народився Т.Г. Шевченко? ( в с. Моринці)

3.  Скільки всього дітей мали батьки поета? (вісім)

4.  Назвіть здібність поета в дитинстві . (малювання)

8.  Назвіть дату смерті Т.Г. Шевченка. (10 березня 1861р.)

9.  Куди було перепоховане тіло Т.Г.Шевченка? (В Канів)

10. Як в Україні називали мандрівних співців, що в супроводі музичних інструментів виконували народнопісенні твори? (кобзарі)

11. Згідно з словами Шевченка, той, хто бачив цю людину хоча б здалеку, той бачив пекло в найгидкішому торжестві. Про кого з рідні міг так писати поет. (про мачуху)

Учитель Доки зорі в небі сяють,

                 Доки люде будуть жить,

                Доки квіти розцвітають,

                 Будеш сонцем нам світить.

                Сіяв зерна правди й згоди,

                Співом з сна будив нарід:

                Слава велетню свободи,

                Вічна слава з роду в рід…

Церемонія нагородження переможців.

(Фінальна частина свята – конкурсу) 

Учень

У нашій хаті на стіні

 Висить портрет у рамі.

 Він дуже рідний і мені,

 І татові і мамі.

 Він стереже і хату  й нас,

 Він знає наші болі.

 Я добре знаю – це Тарас,

 Що мучився в неволі.

 Такий ріднесенький  -  дивись

 Він мов говорить з нами,

 Він на портреті мов живий,

  Ось -  ось і вийде з рами.

Маленька україночка

   Я, маленька українка,

   Вісім років маю,

   Про Тараса Шевченка

   Вже багато знаю

   Він дитя з-під стріхи,

   Він в подертій свиті.

   Він здобув нам славу,

   Як ніхто на світі.

   А та наша слава

   Не вмре не загине

   Наш Тарас Шевченко –

   Сонце України.

Ведучі - декломатори:

 І світять нам святі пісні поета,

)

Разом вигукують слова: «Кобзареве слово вічне!»

Ведуча.

Отож, читайте  і перечитуйте Шевченкове слово, вивчайте його творчість, станьте гідними його заповідей і мрій! Щиро дякуємо учасникам за участь, а гостям – за увагу! Миру вам та щастя! До побачення! До нових зустрічей!

Т.Шевченко

Свято Букваря

Прощавай, Букварику

Ведуча.          Добрий день! Раді вітати вас на нашім урочистім святі!

                        Ну що, усі зібралися у залі?

Ведучий.       Та ні, когось не вистачає!

Ведуча:          Кого? Самі ж бо відгадайте,

                        А потім радо привітайте!

Ведучий:       До школи радо хто спішить?

                        Хто старанно уроки вчить?

                        Хто хоче все на світі знать?

                        Уміє вже читать, писать?

                        Усі їх завжди пізнають,

                        Скажіть-но, як цих діток звуть?

Разом:            Шко-ля-рі!

Ведуча:          Хто радує і тат і мам?

                        Хто кожну справу робить сам?

                        Хто дружно й весело співає?

                        Родину щастям зігріває?

                        Усі їх завжди пізнають,

                        Скажіть-но, як цих діток звуть?

Разом:            Шко-ля-рі!

Ведучий:       Що ж вітайте! Ось він наш

Разом:            Веселий, дружний перший клас

(під мелодію пісні «Вчать у школі заходять першокласники)

Ведуча:          Шановні друзі! Ми вітаєм всіх!

                        Запрошуємо вас на наше свято.

                        Чекають вас пісні, веселий сміх,

                        Сюрприз підготували вам хлоп’ята!

Ведучий:       Сьогодні тут зібрались первачки,

                        І в школі вони вже не новачки.

                        З вітаннями звертається до вас

                        Маленький наш, веселий перший клас!

(виступ першокласників)

1.         На своє маленьке свято

            Запросив вас перший клас!

            Любі мами, любі тата.

            Ми чекаємо на вас!

2.         Навкруги гостей багато –

            Є бабусі, мами, тата.

            Всі прийшли нас привітати

            Із Буквариковим святом!

3.         Ми всіх гостей вітаємо

            І дуже вам радіємо.

            Усі вже букви знаємо,

            Книжки читати вміємо!

4.         Буквар взяли ми перший раз,

            Як зайшли у перший клас.

            І як нам радісно сказати:

            Тепер ми вміємо читати!

5.         Ось перше вересня і скликав дзвоник нас,

            Цей день ми не забудемо ніколи.

            Як рано, восени, в свій перший клас

            Веселим  ранком ми прийшли до школи.

6.         Тепер ми школярі, не малюки,

            В портфелях несемо свої книжки,

            Вчимось читати, літери писати,

            Бажаємо знання собі придбати!

7.         Ми будемо старанно і сумлінно

            Навчатись в школі тільки на «відмінно».

8.         Все зробимо, що ви пишались нами –

            Маленькими своїми школярами!

Ведуча:          Сьогодні ми зібралися на свято,

                        Щоб разом з нами, друзі, вшанувати

                        Чудову книжку, що нас грамоти навчала,

                        Свої скарбниці всім подарувала.

Ведучий:       Завдяки їй навчились ви читати,

                        В слова і речення всі літери складати.

                        Цю книжку завжди ставимо в відзнаку,

                        Висловлюємо їй свою подяку.

Ведуча:          Так, діти, це Буквар, наш любий друже,

                        Йому за все ми дякуємо дуже!

Ведучий:       Діти, давайте зараз покличемо на свято нашу першу улюблену книжку – Букварика.

Діти:               Букварику! Букварику!

                        У цей святковий час!

                        Ми дуже тебе просимо –

                        Приходь, приходь  до нас!

                                               (заходить Букварик)

Буквар:         Я - Букварик вам відомий,

                        Дуже гарний, малюнковий,

                        Залюбки всіх вчу читати –

                        Нема часу спочивати!

                        Кожен рік мене гортають

                        Ніжні пальчики нові,

                        Нехай розум здобувають

                        Любі дітоньки малі.

                        Щиро зі всіма ділюся –

                        Не шкодую своїх знань:

                        Безліч хитрих і цікавих

                        Маю для малят завдань.

                        Тож, зростаймо, діти милі,

                        І читайте залюбки

                        Слушну вам дадуть пораду

                        Щирі друзі книжечки.

                                    (забігає Незнайко)

Незнайко:     Ой! Ой! Насилу врятувався!

Букварик:    Що це за несподіваний гість? Ви, діти, впізнали його?

Діти:               Незнайко!

Незнайко:     Добрий вечір!

Букварик:    Який вечір? Адже це день!

Незнайко: А я не знаю, чи вечір, чи день!

Букварик: А чому це ти репетував?

Незнайко:     Та то від злодія втікав!

Букварик:    Від якого злодія?

Незнайко:     Від звичайного! Він хотів у мене вкрасти мого капелюха!

Букварик:Твого капелюха? А навіщо він йому?

Незнайко:     Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова!

Букварик:    Ох, Незнайку, не сміши нас! В тебе розумна голова?

                        Ти ж нічогісінько не знаєш, тому тебе і звуть Незнайком!

                        Ось ми зараз перевіримо, як ти вмієш читати:

                        Яка це літера? (показує К)

Незнайко: Півжука.

Букварик: А точніше це буква(показує першокласникам «Ка»)

Незнайко:     Ха! Яка різниця!

Букварик:    А оце?

Незнайко:     Та це ж яйце!

Букварик:    А от і не вірно. Це буква «О». Ну що ж, Незнайку, нам тебе шкода. Літер ти не знаєш, тому й книжок не читаєш.

Незнайко:     Хто? Я? Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав.

Букварик:    Все переплутав ти, Незнайку, в світі

                        І тільки посміялись з тебе діти.

                        Негайно в школу мусиш записатись,

                        Щоб про абетку з Букваря дізнатись!

                        (Незнайко виходить похнюпившись)

Ведуча:          Букварик – це розумна книга,

                        Друг і порадник школяра,

                        Його шанує й дуже любить

                        Уся весела дітвора.

Ведучий:       Хай кожен гість перевіря,

                        Чи знають діти Букваря,     

                        Чи можна цим школярикам

                        Прощатися з Буквариком?

Вчитель:       Благословенна та ясна година,
                        Коли Буквар до рук бере дитина.
                        Яка ж оце відповідальна мить!
                        Нехай Господь вас всіх благословить.
Шановні гості! Дорогі мої діти! Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з першим у своєму житті підручником – Букварем, проводимо свято Прощання із цією мудрою і для кожної людини необхідною в житті книгою. Пам’ятаєте, як 1 вересня ви стали учнями, як уперше побачили Буквар? Вам хотілося швидше зазирнути в середину, дізнатися, що там. Нині для вас Буквар – то звичайний підручник. Згодом ви познайомитесь з іншими підручниками, що продовжуватимуть його важливу справу. Але поради свого першого друга ви пам’ятайте все своє життя. Ростіть здоровими і сильними, і не забувайте:
            Хто багато читає, той багато знає.
            Хто швидко читає, той багато зробити встигає.
            Хай вам щастить!

(з’являються Мальвіна і Буратіно)

Мальвіна:       Ах, невихований хлопчисько! Куди ви йдете?
Буратіно:       До школи!
Мальвіна:       І вам не соромно? Подивіться на себе! Хто вас такого пустить до школи? Адже школа – це храм науки. Що ви будете в такому вигляді там робити?
Буратіно:      Як то що? Бігати, бавитись, розважатись…
Мальвіна:     Годі, годі, годі…геть усе на світі переплутав! Буратіно, давайте поговоримо з вами про школу і шкільне приладдя. Я буду загадувати про них загадки, а ви відгадуйте! Добре? 

                        Новий дім несу в руці, двері в ньому на замку.
                        А живуть в будинку тім книжки, ручки, олівці.
Буратіно: Знаю, знаю, знаю! Це шпаківня.

                                    (Мальвіна хапається за голову.)
Мальвіна: Що, не так? Підкажіть, діти!
Діти: Портфель.
Буратіно:   Так, правильно! І як я раніше не здогадався?
                        Я до портфеля дуже звик,
                        І він без мене ні на крок:
                        Зі мною йде він на урок.
                        Його я дуже бережу(до себе пригортає),
                        Бо добре сніжної пори на ньому з’їхати з гори!
Мальвіна:     Воно і видно, як ви його бережете! Якщо ви з’їжджали на ньому з гори, то зрозуміло, чому він у вас такий. Діти, скажіть, хіба це дбайливе ставлення до портфеля?
Діти:   Ні.
Мальвіна:     Слухайте, Буратіно, мої наступні загадки. Діти, допомагайте…
                        Олівці і ручки поскладали
                        Усі діти у…(пенали)
                       (Буратіно відвертається, відгадують діти)
Вона вкладається в книжки, щоб не шарпать сторінки.
Дуже проста відгадка: цей предмет - …(закладка).
            Нею тільки поведи – залишаються сліди.
            Що за дивна штучка? Та це просто…(ручка).
- Буратіно, годі сердитись! Слухайте наступну загадку.
            Цю найпершу в школі книжку
            Знає будь-який школяр.
            До усіх книжок доріжку
            Прокладає нам …
Буратіно: Самовар!
Діти: Буквар.
Мальвіна:     Ну, що ви, Буратіно! А ось діти відгадали правильно.
                        Мудрий Букварик всього навчить, якщо захочеш!
Буратіно: Я ж знаю всі-всі букви!
Мальвіна. Перевіримо! Я показуватиму тобі букви, а ви  їх називатимете. (В, М, Л, П, К, Р)
Буратіно:      Ви, Ми, Ли, Пи, Ки, Ри.
                        - Ви чого смієтесь? Я всі букви назвав!
Мальвіна:     Назвав то всі, але неправильно! Діти, допоможіть!

                                                           (діти називають правильно)
Буратіно. Ха! Не вмію їх назвати, зате вмію я книжки читати!
                        Ви мені не вірите? Я вам доведу!

                                               (Дістає книгу. Читає.)
            - Там на клумбі росте бак.
Мальвіна:     - Ой не так, ой не так, там на клумбі росте… (мак.)
            - На дивані кіт гурчить.
Мальвіна:     - Ні, неправда, він…мурчить.
            - В нірку враз сховалась тиша.
Мальвіна:     - Та не тиша, може, …миша.
            - В лісі виросла Галина.
Мальвіна:     - Не Галина, а малина.
Мальвіна:     Дійсно, Буратіно, ви читаєте, але допускаєте багато помилок під                   час читання.
Буратіно:      Я б з радістю залишився із першокласниками і навчився читати правильно, але мене шукає Баба Яга. Вона хоче забрати у мене золотий ключик. До побачення! (вибігає)
Мальвіна: Зачекай, Буратіно!.. Ось так завжди… Ніколи не вистачає йому часу на навчання!                   

                        (Мальвіна виходить із зали)

Букварик:    Молодці, діти! Добре старалися, гарно відповідали! Та я пам’ятаю, що з вами працював ще один підручник. Який це підручник?

Діти:   Математика!

                                    (виходить Математика)

Математика:            Раз, два, три, чотири, п’ять,

                                    Вміють діти рахувать.

                                    Але, хто мене не знає,
                                    Хай даремно не гуляє.

                                Я підготувала вам свої віршовані задачі. Нумо, розв’яжіть!

                                                                       (зачитує задачі)

1.         Сім цукерок Толя мав, дві цукерки мамі дав.

            Дві малій сестричці  Олі, а зосталось скільки в Толі?

2.         Іде маленька Валя, веде її Наталя.

            Зустріли 5 хлоп’ят, то скільки всіх малят?

3.         Ой, було ж у нас мороки! Посварились три

            П'ять білесеньких, як сніг, троє чорних. Скільки всіх?

5.         Біля річки у кущі заховалися хрущі.

            Дочка, син, батько і мати. Хто їх може зрахувати?

6.         Йдуть корови бережком, тут чотири, а там шість,

            Скільки всіх корів разом? Хто з вас, дітки, відповість?

7.         Іде з базару цап  Мартин, купив він 10 капустин,

            А кізка Манька 7 несе, капусту люблять над усе!

            Обчисліть, скільки капустин принесли Манька і Мартин?

8.         Півник на город пішов, 13 черв’яків знайшов.

            З них 3 одразу з’їв, а решту курочкам лишив.

            Діти, якби нам дізнатись, скільки курочкам дісталось?

Математика:            Дякую вам, діти. Я бачу,що ви добре навчилися рахувати                                            Нехай вам щастить! (виходить)

Буквар:         Як хороше у вас на святі! Я радий, що це свято на мою честь. Я вчив вас читати і писати, любити рідну мову, бути добрими і вміти товаришувати, бути чемними, поважати старших.

                        Нині на зміну прийде «Читанка» нова,

                        Вона відкриє вам читацькії дива.

                        А з нею ще й сестриця «Рідна мова»,

                        Така розумна й загадкова.

                        Читанко добра, бери естафету,

                        Веди школярів шляхами планети!

                                            ( виходять Читанка  і Рідна мова)

Читанка:       Я іду, іду, іду, слово рідне вам несу.

                        З вами познайомимось охоче,

                        Кожен з вас читати хоче.

                        В мене є казки на різні теми,

                        Вірші є , байки. статті, легенди.

                        Стану другом кожному із вас –

                        Читанку полюбить перший клас!

Рідна мова:              Як найчарівніша колискова,

                                    Хай звучить для вас всіх рідна мова.

                                    У моїй державі правил море,

                                    Хто не вчить їх, в того -  сум і горе.

                                    В нашій рідній українській мові

                                    Золоте зернятко кожне слово.

                                    Вчіться мови рідної, малята.

                                    Я ж вам  в цьому буду помагати.

(першокласники виходять наперед)

1.         Добрий Букварику, перша книжко!

            Хочеться, навіть, плакати трішки!

2.         Жаль розлучатись, хоч і треба,

            Ми не забудем ніколи про тебе.

3.         Спасибі тобі за добру науку,

            За паличку першу і першу букву!

4.         За перше слово, за першу казку,

            За першої вчительки щиру ласку!

Діти:   Прощавай, Букварику, наш найперший друже!

            Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

            Ніколи не забудемо про друга Букваря,

            Ми завжди вчитись будемо для щастя і добра!!!

           

                                   Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні тут останній раз

Щоб наших друзів привітати

І перевести  в другий клас.

Багато доброго нового

Життя відкриє ще для вас

Як перша сходинка до нього

Для всіх вас був цей перший клас.